Письмо редактору

Кафедральний собор Чефалу (Duomo di Cefalu) опис, фото – Італія: Чефалу (о. Сицилія)


кафедральный собор чефалу
Фото: Кафедральний собор Чефалу

Фото і опис

Кафедральний собор Чефалу – головна римсько-католицька церква міста, побудована в першій половині 12 віків в норманнском стилі. Згідно з легендою, обітницю про зведення цієї церкви дав сам король Роджер II, який щасливо врятувався під час морської бурі, причаливши до берегів Чефалу. Схожа на фортецю велична будівля немов нависає над середньовічним містом, відбиваючи уразливість цього місця перед лицем природних стихій. За свою довгу історію церква зазнала ряд значних змін, і від її первинного вигляду мало що збереглося.

Собор був побудований на місці древнього поселення, що підтверджують знахідки римської дороги і ранньохристиянських мозаїк (6 повік). Зведення почалося в 1131 році, а мозаїки апсиди датовані 1145 роком, тоді ж тут були поміщені саркофаги для Роджера II і його дружини. З 1172 по 1215 роки церква знаходилася в покинутому стані, а королівські саркофаги були переміщені в Кафедральний собор Палермо. Потім будівельні роботи поновилися – фасад був завершений в 1240 році, а в 1267 році нову церкву освятив архієпископ Альбано. Нарешті, в 1472 році за проектом архітектора Амброджио та Комо між двома вежами фасаду був прибудований портик.

Перед собором розкинувся відкритий простір – так зване “турниали”, що колись було кладовищем. За переказами, воно було створене із землі, привезеної з Єрусалиму, оскільки та має відмітну властивість – швидку муміфікацію тел.

Знаменитий фасад примітний двома норманнскими вежами із склепінчастими вікнами, кожну з яких вінчає невеликий шпиль. Портик 15-го століття складається з трьох арок, зовнішні мають загострену форму і підтримуються чотирма колонами. Тут же знаходиться Порту Регум – вишукано декоровані мармурові Королівські двері з фресками.

Усередині собор має форму латинського хреста – центральний неф і дві бічні прибудови, розділених галереєю з античних колон: 14 зроблені з рожевого граніту, а дві – із зеленого римського мармуру. За средокрестием можна побачити дуже незвичайне поєднання стилів – романського з його масивними простими формами і загострених арок, які є попередниками готичного стилю.

Ймовірно, передбачалося, що увесь інтер’єр собору буде прикрашений мозаїками, але вони були виконані тільки в пресвитерии. Для цих цілей Роджер II запросив сюди майстрів з Константинополя, які адаптували типово візантійське декоративне мистецтво для норманнского будови. Серед мозаїк особливо виділяються зображення Христа Пантократора і Діви Марії – вони вважаються самими кращими візантійськими мозаїками в усій Італії. Також варто звернути увагу на декілька надгробних пам’ятників, у тому числі античні саркофаги, середньовічну гробницю і склеп єпископа Кастелли 18 віків. Купіль, вирізана в 12 столітті з цілісного каменю, прикрашена чотирма маленькими скульптурами левів. Тут же можна побачити полотно із зображенням Мадонни роботи Антонелло Гаджини і розписне дерев’яне розп’яття Гульельмо та Пезаро.

Клуатр собору складається із загострених арок, кожна з яких спирається на тонкі парні колони. Останні мають яскраво виражені риси візантійської архітектури – вони прикрашені зображеннями левів і орлів, які дивляться один на одного.


© 2019 Туризм і подорожі
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap