Письмо редактору

Сванетія, частина 4. Сіло Адиши


Адиши – одне з цікавих і древніх сіл гірської Сванетії. Формально воно відноситься до общини Ипари, але при цьому знаходиться на відшибі, приблизно в десяти кілометрах від Ипари по непростій дорозі уздовж річки Адишисчала. Крім того, в 1987 році, після сходу лавини і зсувів більшість жителів села були переселені в спокійніші місця. Внаслідок цього тут немає таких натовпів туристів, як в Ушгули і тим більше в Местии. А більшість будинків і сванських веж напівзруйнована, що створює непередавану атмосферу гірської глушини і тліні.

33

Розташоване Адиши на висоті 2040 м. Вже на під’їзді до села над ним видно вершина гори Тетнульд – 4850 м :
01

Перші ж будинки дають зрозуміти, що у далеко не у усіх місцевих жителів є зайві гроші на ремонт і склопакети. А частенько і самих цих жителів немає.
02

У мережі пишуть, що в сезон тут живуть близько шести сімей, або 60 чоловік, а взимку в два рази менше. Складно сказати, але населених будинків тут точно більше шести.
03

  Що робити при втраті паспорти, або Кенни-капосник


Правда, і покинутих вистачає:
04

Тут в кадр навіть потрапила місцева мешканка:
05

Деякі кинуті будинки використовуються як стійла для худоби.
06

Частина веж в порядку, покриті свіжими дахами:
07

На інших замість дахів ростуть дерева:
08

Від деяких же залишилися тільки руїни:
09

Один з населених будинків :
10

Візок на полозах – універсальний транспортний засіб для будь-якої пори року :
11

У Адиши є пара гестхаусов, а в одному з них – навіть “супермаркет”. Це означає, що хазяйка будинку може запропонувати вам пляшку пива з підпідлоги, шматок хачапурі з кухні, а також питну воду. В принципі, цілком достатньо, особливо для релакса після прогулянки на льодовик Лардаад.
12

А ось тут є навіть вай-фай. І конячка.
13

Один з кинутих будинків :
14

Вежі, що окремо стоять, – чи то сигнальні, чи то ритуальні, чи то що з’єднувалися з будинками міфічними підземними ходами :
15

У верхній частині села, по суті на окремому пагорбі розташовано кладовище і церкву з дзвіницею:
16

Інший храм знаходиться на іншій стороні Адиши, ближче до річки:
17

  Непальські замальовки - Фарби Катманду


За річкою лежить хребет Чхундир, з якого водоспадами збігають струмки.
18

Один з них :
19

Церква Святого Георгія датується приблизно XII століттям. Її назву можна вгадати по фресках, що збереглися на зовнішній стіні і схожим на герб Москви :
20

Упродовж віків тут зберігався прадавній рукопис на грузинській мові, що датується кінцем IX століття. Зараз вона знаходиться в музеї в Местии. А у наш час на сходинках храму можна відмінно задрімати в тіні, чим я і скористався.
21

Ще на початку дня ми помітили на схилі місцевого жителя з биками, запряженими в сани з сеном :
22

До обіду він нарешті дістався до села. Полози і сила тертя – повільно, але надійно.
23

Декілька будинків і веж розташовані на околиці села, на іншій стороні гірського струмка. Вдалині за ними видніється, ймовірно, гора Тюмбашар (3166 м) :
24

Вежа на березі струмка :
25

Звідси відкриваються відмінні види на село і розташовану на південь від нього гору Муркмулари (2666 м) :
26

27

28

29

Ще одна вежа, що окремо стоїть, поставлена прямо біля моста через струмок :
30

  Хаскино щастя


Оглянувши Адиши, ми вирушаємо пішки далі на схід, до льодовика Лардаад.
31

І ще пара видів на село:
32

00


© 2019 Туризм і подорожі
При повному або частковому відтворенні інформації заборонено.
sitemap